Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

с прохладцей

  • 1 двигать

    -ся, двинуть, -ся
    1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];
    2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].
    * * *
    несов.; сов. - дв`инуть
    1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати
    2) см. двигаться 2)

    Русско-украинский словарь > двигать

  • 2 едва

    нар.
    1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];
    2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];
    3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].
    * * *
    1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу

    \едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль

    \едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб

    2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две

    Русско-украинский словарь > едва

  • 3 прохлаждаться

    прохладиться
    1) прохолоджуватися, бути прохолодженим, охолоджуватися, бути охолодженим, вихолоджуватися, бути вихолодженим;
    2) прохолоджатися и прохолоджуватися, прохолодитися, охолоджатися и охолоджуватися, охолодитися;
    3) -ждаться (жить в неге) - розкошувати, гулі справляти, вигулюватися, відпочивати.
    * * *
    несов.; сов. - прохлад`иться
    1) ( охлаждаться) прохоло́джуватися и прохолоджа́тися, прохолоди́тися
    2) (несов.: медленно, неторопливо делать что-л.) бари́тися, га́ятися, не ква́питися; ( с прохладцей) роби́ти спрокво́ла́ (спрокво́лу, не ква́плячись, з холодко́м)
    3) (несов.: жить в довольстве) розко́шувати; ( бездельничать) байдикува́ти, би́ти ба́йдики (баглаї́), дармува́ти

    Русско-украинский словарь > прохлаждаться

См. также в других словарях:

  • с прохладцей — холодновато, равнодушно, с прохладцом, шаг за шагом, прохладно, бесчувственно, хладнокровно, вяло, неторопливо, безразлично, не спеша, безучастно, медленно, медлительно, не торопясь, холодно, неоперативно, неторопко, неспешно, еле еле,… …   Словарь синонимов

  • С прохладцей — Разг. Ирон. 1. Не торопясь, без усердия, лениво (делать что либо). Он шагает… деловито. За ним с прохладцей, вразвалку идут Артём и Юрка (А. Гайдар. Клятва Тимура). 2. Равнодушно, безразлично (относиться к кому либо). Братья относились друг к… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • с прохладцей — с прохла/дцей и с прохла/дцем (не торопясь, не проявляя усердия), в знач. нареч. Они гуляли вразвалку, с прохладцей. Он не любил работать с прохладцей …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • С Прохладцей и С Прохладцем — нареч. разг. 1. Не торопясь, не спеша. 2. перен. Равнодушно, безразлично. // Не проявляя усердия, старания Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • с прохладцей — (прохладцем) …   Орфографический словарь-справочник

  • с прохладцей — нареч. качеств. обстоят. разг. 1. = с прохладцем Не торопясь, не спеша. отт. перен. Не проявляя усердия, старания. 2. перен.; = с прохладцем Равнодушно, безразлично. 3. = с прохладцем Употребляется как несогласованное определение. Т …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • С прохладцей (работать) — Неодобр. Вяло, без большого усердия. ОШ, 646. См. с прохладцем …   Большой словарь русских поговорок

  • с прохладцей — с прохл адцей и с прохл адцем …   Русский орфографический словарь

  • с прохладцей — с прохла/дцей и с прохла/дцем …   Орфографический словарь русского языка

  • с прохладцей — в зн. нареч. 1) Без большого усердия, вяло, не торопясь. Работать с п. Идти вразвалку, с п. 2) Равнодушно, без сердечной теплоты. Братья относились друг к другу с п …   Словарь многих выражений

  • прохла́дец — дца, а, м. и прохладца, ы, ж. разг. ◊ с прохладцем с прохладцей 1) без большого усердия, вяло, не торопясь. Фельдмаршал Шереметев вел осаду Юрьева с прохладцей, особенно не утруждал ни себя, ни войско, надеясь одолеть шведов измором. А. Н.… …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»